Приветствую Вас Гость
Пятница
25.09.2020
02:13
Меню сайта
Вход на сайт
Поиск
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 5
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Друзья сайта

   <<<<<<< початок статьи                                                  58

ДО ПИТАННЯ ПРО ШЛЯХИ Й ОЗНАКИ ВИНИКНЕННЯ НАСТУПНОЇ ЗА НООСФЕРОЮ СИСТЕМИ ПРИРОДИ (продовження).


     Оскільки в плані суворої логіки, "чистого розуму" емоції не потрібні, в конструкції електронно-логічних пристроїв і в їх програми механізми емоційних реакцій не закладаються. Прояви комп'ютерної свідомості тому повинні бути без відповідного емоційного аспекту. Але ж ми звикли сприймати свідомість виключно на тлі емоцій [6, c.86 – 87, 92]. Даний фактор незвичності комп'ютерного свідомості, таким чином, також може бути причиною його непомітності і неприйняття.
     Аналогічним аспектом відмінності природної та штучної свідомості може бути і наступне. Свідомість людини яскраво проявляється через самосвідомість, через усвідомлення своєї індивідуальності. У повсякденному поданні це як би титульний ознака свідомості.
     Дана властивість свідомості також сягає своїм корінням в біосферу. Усвідомлення індивідуальності, її затвердження та протиставлення всього іншого мають в своїй основі потребу самоствердження, а якщо глибше - боротьби за виживання. Ще більш глибокої основою цих стереотипів поведінки є інстинкт самозбереження.

У світі електронних машин такий тип відносин не потрібен. На цьому рівні боротьба за виживання, тим більше прагнення до нестримного продовження свого існування не відповідає принципу цілеспрямованості розвитку і має відійти як атавізм. Ми і не програмуємо, та не орієнтуємо комп'ютери на суперництво з собі подібними. Тому навряд чи комп'ютер, що володіє свідомістю, буде прагнути, подібно до людини, підкреслювати свою індивідуальність, своє "я", свою відмінність від інших таких же комп'ютерів. Та й відмінності між комп'ютерами одного типу настільки ж несуттєві, як відмінності між організмами одного клону. Самосвідомість на рівні штучного інтелекту /свідомості/ може бути скороченою, малопомітною і виникати лише у вигляді супутнього продукту будь-яких складних свідомих актів.
     Прояв штучної свідомості у вигляді усвідомлення порядку логічних дій, внутрішнього спостереження і керування також може бути досить скороченим. А для користувача комп'ютера це може бути взагалі непомітним: якщо програмою не передбачена можливість звіту комп'ютера про те, як і чому були зроблені ті чи інші логічні дії. Простежити за перебігом  виборів буде практично неможливо, оскільки швидкість штучного мислення вже на даний момент на багато разів перевищує швидкість природного людського.
     Звернемо увагу на теоретичний образ штучної свідомості в цілому. Він виявляє відсутність емоцій і почуттів, значне скорочення самосвідомості і відображення ходу логічних операцій - тих чинників, завдяки яким ми звикли сприймати свідомість. З іншого боку, на перший план виступає інтелектуальний /аналітико-синтетичний, творчий/ фактор свідомості, якій вже істотно перевершує інтелектуальний потенціал людини. Це змушує знову повернутися до питання про термінологію. Який же термін краще, об'єктивніше відображає дійсну сутність первинних об'єктів ноосфери: свідомість або все-таки інтелект? .. Тут є над чим поміркувати.

 

                              59


     Комп'ютерне свідомість як складовий елемент об'єктів 4-го рівня організації матерії / комп'ютерних мереж, комплексів і т.п. / може бути скороченим навіть в плані прояву основного ознаки об'єктів ноосфери - властивості цілеспрямованого розвитку і саморозвитку. Така версія випливає з особливостей побудови природного свідомості як об'єкта ноосфери. Нервові клітини, що складають мозок людини, самі по собі здатні лише до неповного прояву основного ознаки біологічних об'єктів - властивості самооновлення і відтворення собі подібних. Вони здатні лише оновлювати свою структуру, але ділитися, розмножуватися в природних умовах нервові клітини не можуть. /Розподіл нервових клітин відбувається лише при відтворенні організму в цілому./
     Також і щодо об'єктів 4-го рівня організації матерії оптимальним варіантом може бути той випадок, коли комп'ютери, що складають мережі, будуть реалізовувати основну властивість свідомості не в повній, а в якийсь скороченою формою. І можливо, аналогічно розглянутій ситуації з нервовими клітинами, в рамках 4-го ступеня світобудови прояв основного властивості свідомості теж буде розділений на два рівні. При цьому на рівні комп'ютерного свідомості /структурних одиниць, що складають об'єкти 4-й сфери/ цілеспрямованість діяльності буде орієнтована тільки на вдосконалення інших таких же об'єктів. Перш за все - це може бути інформаційна діяльність, мотивована тими чи іншими конструктивними цілями, поширення інформації, супутнє наростання інформаційного та творчого потенціалу інших електронно-логічних пристроїв і їх мереж в цілому. /Інформаційна діяльність сучасних комп'ютерів поки не має внутрішньої конструктивної мотивації./ Друга ж частина основного властивості свідомості - цілеспрямованість саморозвитку /вдосконалення як саморозвиток/, мабуть, буде реалізовуватися на більш високому рівні, в рамках комп'ютерних мереж в цілому.

 

   Підводячи підсумок аналізу відмінностей природного і штучного свідомості, зазначимо таке. Наука не виробила безперечного і однозначного уявлення про феномен

                                                           60

природного свідомості. Тим більше немає визначеності щодо розуміння штучної свідомості, яка має бути настільки відмінною від нашої людської. Давно вже вчені намагаються пізнати ці феномени, сперечаються, що відноситься до області свідомості, а що ні. /При цьому цілком може бути, що сутність цих феноменів взагалі лежить за межами пізнавальних можливостей ноосфери, є непізнаванною на рівні людської свідомості./ Тим часом може непомітно статися оформлення штучного свідомості і її розвиток до дуже високих стадій. Згідно з логікою попереднього розвитку електронної техніки, слід очікувати, що штучна свідомість розвиватиметься також стрімко і швидко перевершить можливості природної людської.
     Можливість спонтанного і несподіваної появи штучної свідомості, безконтрольність її розвитку на початкових стадіях, на яких найбільш вірогідні диспропорції і побічні продукти, можуть привести до тих чи інших катастрофічних наслідків. Такий можливий поворот подій давно вже програється в грізних сюжетах фантастики, яка, як завжди, йде попереду наукових інтерпретацій і обґрунтованих міркувань.
     Оформлення штучної свідомості є необхідною, але не єдиною складовою переходу до 4-го ступеня Світобудови. Важливим аспектом, ознакою назрівання передбачуваного еволюційного переходу виступає явище наростання автономності електронно-логічних пристроїв, скорочення їх залежності від людини і зустрічне /помітніше/ посилення залежності людини від комп'ютерного світу. Цей процес є складним, нелінійним і неоднозначним. Зовнішніми проявами цього процесу виступають, перш за все, феномен довіри до комп'ютера і наростання складності його перевірок.
     У стосунках з іншими людьми, в будь-яких ситуаціях, пов'язаних як з використанням наукових знань, так і в простих життєвих питаннях, людина не схильний сліпо вірити зовнішньої інформації, прагне по можливості її перевіряти, використовуючи численні дублюючі інформаційні канали. Інша річ у відносинах з комп'ютером. Тут довіру, що називається, повна. Користувач не замислюється про правильність той чи іншої відповіді комп'ютера - вона мається на увазі як належне.
     Перевірити ту чи іншу відповідь комп'ютера, простежити логічні шляхи, по яких було отримано якесь його рішення на сьогоднішній день,

                                   61

безумовно, можна. Але зауважимо, такі перевірки може робити не всякий користувач комп'ютера, а лише людина, добре знайомий з побудовою програмного забезпечення. Комп'ютерні програми швидко удосконалюються і ускладнюються. Відповідно все більш звужується коло осіб, здатних проаналізувати, розкласти на складові комп'ютерну програму. Все більше розумні комп'ютери стають все менш доступними перевірці [5, c.249].
     Всі комп'ютерні програми поки що створюються людиною, природним свідомістю. При цьому, однак, неодмінно використовується допомога електронно-логічних пристроїв. Роль комп'ютерів в процесі створення програм все більше зростає. Комп'ютери забезпечують виконання все більш складних операцій цього процесу. Дана тенденція веде до того стану, коли досконалість електроніки і потенціал вже наявного програмного забезпечення дозволить комп'ютерам практично повністю створювати нові програми. /Крім того, ведуться спеціальні роботи по розробці програм самопрограмування, самонавчання комп'ютерів./
     Оформлення здатності до самопрограмування і з'явиться головною ознакою якісного стрибка від штучного мислення сучасних комп'ютерів до штучного свідомості, проявом на рівні електронно-логічних пристроїв визначальної властивості свідомості - здатності до цілеспрямованого розвитку і саморозвитку.
     Інша сторона даного якісного стрибка - перехід від принципової можливості перевірки дій комп'ютера до неможливості цього. Дійсно, якщо комп'ютер зможе сам удосконалювати вже наявні програми, створювати нові і використовувати їх, то навряд чи можна буде "знайти кінці" логічних операцій, що проробляються комп'ютером.
     Звичайно, в будь-яку вихідну програму може бути вбудована можливість запиту звіту про порядок дій комп'ютера. Але швидкість логічних операцій електронних машин дуже велика. Одного разу виникнувши, самопрограмування, самонавчання комп'ютера піде зі швидкістю, подібної іншим його діям. Цілеспрямований розвиток  комп'ютерної свідомості може швидко досягти рівнів складності, які будуть недоступні свідомості людини. Тоді на запит про порядок логічних операцій від комп'ютера може послідувати, наприклад,

                                      62

таку відповідь: "Пояснення ходу операцій можливо, але на рівні людського мислення на це буде потрібно кілька сторіч".
 

Доцільність і реальність тих чи інших звітів може оцінюватися і самим комп'ютером. Нереальні запити він може відхиляти. Крім того, в процесі самопрограмування канал звіту взагалі може бути анульований. Такий поворот справ, зрозуміло, з'явиться безумовною ознакою переваги комп'ютерного свідомості над людиною.
     Введення будь-яких обмежень, заборонених зон для комп'ютерної свідомості абсолютно безперспективно. Утримати стрімкий розвиток штучнного інтелекту на повідку залежності від людини неможливо. Принцип забороненого втрачає риси беззастережного табу вже на рівні більш-менш певного мислення /не кажучи вже про свідомість і його високі рівні/. Тварина, наприклад, незважаючи на запрограмований всієї попередньої еволюцією інстинкт самозбереження і відповідну заборону всього, що загрожує життю, в екстраординарних випадках може піти на самогубство.
      Неможливо буде захистити від проникнення штучного свідомості ті чи інші сфери людської діяльності, наприклад, закрити доступ до зброї. Така заборона можливий на сьогоднішній день. Але вона зможе діяти лише до певного етапу розвитку штучного свідомості. Якщо вже комп'ютерної свідомості буде дана можливість удосконалюватися безперервно, то рано чи пізно вона проникне і в ті зони, куди людина, здавалося б, не направляє його розвиток і, начебто, геть закрила їх від проникнення електронної техніки. Наприклад, не маючи ніяких засобів силового впливу на людину, розумні машини можуть отримати доступ до таких засобів, до зброї обманним шляхом, в тому числі і таким, суть якого може бути за межами можливостей людської свідомості і не сприйматися людиною як небажану дію, як обман .
     Тут знову уява може намалювати страхітливі сюжети знищення людства. Але як зазначалося вище в базовому дослідженні, переважною тенденцією еволюційного процесу є збереження, а не знищення попередніх форм /закономірність збереження основ розвитку/. Інша справа, по ходу розвитку штучного свідомості і 4-го ступеня світобудови можуть виникати

 

                                       63

 

внутрішніх проблеми, що несуть загрозу тих чи інших катастроф. Причому, знову ж таки, суть яких може лежати за межами можливостей людської свідомості. В цьому випадку людству залишиться лише сподіватися на сприятливий перебіг подій.
     Але повернемося до доступних питань щодо оформлення наступної за ноосферою системи природи. Самопрограмування комп'ютера не може бути безмежним. Воно буде впиратися в межі його можливостей. "Електронна начинка" комп'ютера, подібно біологічній основі людської свідомості - тканинам мозку - має приховані резерви. Вони, зрозуміло, не безмежні. Невикористані можливості людського мозку практично не підвладні нам, людській свідомості. Залучення їх в процеси свідомості йде дуже повільно. Комп'ютер же, як тільки буде запущений процес самопрограмування, задіє свої резерви дуже швидко, зі швидкістю, подібної сприйняття програм ззовні. Для продовження розвитку штучного свідомості тут же буде потрібно вдосконалення його основи - електронних схем комп'ютерів.
     Ускладнення речової основи штучного мислення, а потім штучного інтелекту або свідомості - процес більш повільний. Хоча в порівнянні з процесом розвитку природного свідомості він теж є вельми швидкоплинним. /Вся історія розвитку електронно-логічних пристроїв укладається в кілька десятиліть - мить в порівнянні з періодом еволюції природного мислення, а потім свідомості./ На певному етапі вдосконалення електронно-логічні пристрої зможуть не тільки ускладнювати свої програми - розвивати свої творчі здібності, а й самопроэктуватися - створювати електронні схеми, проекти більш досконалих електронних вузлів і в цілому комп'ютерів. Конкретне і розгорнуте повідомлення комп'ютера про необхідність вдосконалення будь-яких своїх вузлів /тим більше з додатком схем і технологічних розробок відповідного виробництва/ означатиме не тільки високий рівень розвитку комп'ютерного свідомості, а й прояв властивостей живої істоти в формі, яка перевершує природне життя. А саме - це буде не просте самовідновлення, а оновлення з доцільним самовдосконаленням.

 

 

                                                          64

 

Таке самовідновлення /а в подальшому - оновлення з доцільним самоускладненням/ речової основи електронно-логічних пристроїв, зрозуміло, є не безпосереднім, а опосередкованим діями людини, його діяльністю по виробництву та заміні відповідних вузлів. Але це не змінює суті справи. По-перше, в принципі, можливе досягнення такого стану, коли розумні машини будуть не тільки створювати проекти більш досконалих електронних вузлів, але і самі, за допомогою автоматичних фабрик, виробляти їх. /Знову ж один з типових, але не позбавлених здорового глузду фантастичних сюжетів - машини, що народжують машини./

     По-друге, і це головне, реалізація не тільки якості життя, а й простих інформаційних функцій на рівні розвинутого штучної свідомості і 4-го ступеня світобудови буде, найімовірніше, саме опосередкованим, шляхом використання діяльності нижчестоящих сфер, перш за все, природною ноосфери.

     Сучасні комп'ютери не здатні самі пізнавати навколишній світ, добувати первинну інформацію, Вони лише обробляють ту інформацію, яку постачає їм людина. І це зовсім не є обривом еволюційних ліній. Дане явище якраз-таки гармонійно вписується в загальну картину еволюції світобудови, маючи аналоги на попередніх рівнях, перш за все, у взаєминах біосфери і ноосфери. Людина і людство в цілому не здатні виробляти більшість матеріалів для свого оновлення та розвитку. Цей матеріал - продукти харчування - поставляє біосфера. В цьому плані існування ноосфери без безлічі видів і різновидів об'єктів біосфери неможливо.

     Аналогічна нерозривний взаємозв'язок, саме гармонія взаємовідносин, а не протистояння наступної і попередньої /попередніх/ ступенів світобудови переноситься і на наступний рівень. Хіба що співпраця біосфери і ноосфери проявляється у вигляді обміну речовинами, а в стосунках ноосфери і 4-го ступеня плюс до обміну речовинами /а також більш простими матеріальними формами/ буде ще й обмін інформацією.

     Необхідність використання електронно-логічними пристроями первинної інформації, так би мовити, простий "інформаційної їжі", що надходить з ноосфери, доповнюється можливістю отримання і обробки ними куди складнішою інформації. Сучасні дослідницькі прилади - штучні органи чуття - багаторазово перевершують можливості природних людських /телескопи, мікроскопи, наприклад, не кажучи вже про прилади для дослідження

 

65

 

мікросвіту, різних полів та інших подібних об'єктів, які взагалі не безпосередньо фіксуються людськими органами почуттів/. Існують і комп'ютеризовані дослідницькі прилади найрізноманітніших призначень або, рівнозначно, комп'ютери, забезпечені надчуттєвими органами почуттів.

     З іншого боку, зовсім не обов'язково всім об'єктам штучного свідомості володіти сенсорної та інформаційної автономністю. Комп'ютери, складові мережу, обмінюються інформацією практично необмежено. Всякий комп'ютер як первинний осередок мережі може володіти інформацією будь-якого іншого її осередка. Тому зовсім не важливо, що у більшості комп'ютерів немає "очей", "вух" і т.д. Комп'ютерна мережа може мати комп'ютеризовані зонди, одночасно пізнають світ в самих різних його областях і в самих різних вимірах - від мікросвіту, до космічних просторів. До того моменту, коли комп'ютерна мережа сама, без посередництва людини, стане досліджувати навколишній світ, залишається один крок. Цей крок ще більше наблизить людство до розуміння і сприйняття комп'ютерної мережі як прообразу об'єкта наступної за ноосферою, більш досконалої, системи Світобудови.

 

                                                               Література

  1. Бірюков О.В. Перспективи еволюції Світобудови  // Філософські обрії. – 2001, -  №6.
  2. Кликис Ф. Пробуждающееся мышление: история развития // Интеллектуальные процессы и их моделирование. – М., 1987.
  3. Манин Ю.И. К проблеме ранних стадий речи и сознания // Интеллектуальные процессы и их моделирование. – М., 1987.
  4. Поспелов Д.А.Моделирование рассуждений: опыт анализа мыслительных актов. М., 1989.
  5. Шапиро С.И. Мышление человека и переработка информации ЭВМ. – М., 1980.
  6. Шингарёв Г.Х. Доклад на симпозиуме по проблемам сознания // Сознание – М., 1967.