ДО ПИТАННЯ ПРО ШЛЯХИ Й ОЗНАКИ ВИНИКНЕННЯ НАСТУПНОЇ ЗА НООСФЕРОЮ СИСТЕМИ ПРИРОДИ
Стандартное содержание ссылки:
Бірюков О.В. До питання про шляхи й ознаки виникнення наступної за ноосферою системи природи. Полтава: Філософськи обрії. 2002. №8. 248с.
Дополнительные сведения:
Библиотечный классификатор:
УДК 1(091): 141.201
Международный стандартный номер журнала:
ISBN 966-7653-05-3
Стр.55-65 © 2002 – 2020 Бірюков О.В.
Кількісні зміни ноосфери за завершальних стадіях її еволюційного циклу, які ведуть до утворення якісно нової системи світобудови, виражаються, зокрема, в удосконаленні об'єктів ноосфери. Раніше автором висувалася гіпотеза, згідно з якою штучний інтелект(штучна свідомість), як вищій продукт еволюції ноосфери, може дати початок нової системі природи. Тепер же цю версію можна позначити як більш імовірну, виділити і конкретизувати її нові деталі.
На початку ери електронних технологій, з появою електронно-логічних пристроїв, було поставлене питання: чи можна створити штучний електронний мозок, аналогічний мозку людини? Питання і тривіальне, і одночасно показове. Навряд чи можна 15 млрд електронних логічних елементів, аналогічних природнім нейронам, об'єднати в неймовірно складну схему, що повторює будову мозку людини.
Так було років 20 - 40 тому. Тепер же ми є свідками, можна сказати, дива. Виявилося, що досить розробити принцип об'єднання комп'ютерів у системи, створити відповідні програми - і процес утворення комп'ютерних мереж з різноманітними зв'язками пішов практично мимоволі і лавиноподібно. Найбільш відома комп'ютерна мережа Інтернет - це надоб'єкт планетарного масштабу, що поєднує у вигляді своїх складових елементів багато мільйонів комп'ютерів, окремих логічних пристроЇв. Це ще не штучна
56
подоба людського мозку, а щось досконале /і менш громіздке за кількістю складових елементів/, якщо ще не здатне мислити по-людськи, то всезнаюче у порівнянні з будь-якими ерудітами і науковими колективами. Комп'ютерна мережа, таким чином, виявилася первінком об'єкта наступної за ноосферою системи Світобудови, можливі риси якої були описані в базовому дослідженні [1, с.3-6].
Сучасна комп'ютерна мережа, виступаючи прообразом об'єкта 4-го рівня організації матерії (у традиційному мисленні: нежива природа - біосфера - ноосфера) однак, таким поки не є.
Об'єкт будь-якої вищої сфери світобудови / як було показано в 3-му розділі / складається з безлічі первинних елементів попередньої сфери. Об'єкт 4-й сфери відповідно повинен складатися з безлічі елементів ноосфери. Але сучасні комп'ютери, які складають мережу, елементами ноосфери не є, вони не виявляють властивостей свідомості. Удосконалення електронно-логічних пристроїв до рівня штучного свідомості /інтелекту /, таким чином, постає необхідним етапом на шляху оформлення об'єктів 4-го ступеня Світобудови.
Філософські аспекти формування свідомості на рівні електронно-логічних пристроїв, питання про шляхи і ознаках його зародження і супутні проблеми тісно переплетені і вимагають паралельного розгляду.
В якості важливої проблеми, так чи інакше пов'язаної з іншими питаннями щодо комп'ютерного свідомості, виступає, перш за все, неминуча глибока різниця проявів людської свідомості і можливї комп'ютерної [3, c. 155 – 156]. На сучасному етапі простежуються такі суттеві фактори відмінності.
По-перше - це відмінності, обумовлені різницею рівнів досконалості свідомості сучасної людини і штучної. Поява комп'ютерного свідомості, як і будь-яке зародження і розвиток чого-небудь, йде від найпростіших форм. На перших порах штучне свідомість може нагадувати свідомість первісної людини, дуже відмінну від сучасної свідомості не тільки за своїми можливостями, а й за формами прояву. Найпростіші і незвичні для нас форми свідомості, що виникають на базі комп'ютерного мислення, можуть виявитися поза полем наших уявлень і очікувань. Подібно до того, як колись
57
першовідкривачі земель, населених відсталими народами, вважали цих аборигенів несвідомими істотами, ми можемо не помічати найпростіші форми свідомості електронно-логічних пристроїв [ 2, c.143 – 146].
Друге і, мабуть, головне полягає в тому, що і в розвинених, складних формах штучна свідомість повинна істотно відрізнятися від природної, що виникла на базі біологічної основи і несе відбиток попередньої еволюції біосфери.
Ясно, що штучна свідомість буде вільною від численних атавістичних рис людської свідомості, установок, орієнтацій, повсякденних завдань, зумовлених біологічної сутністю людського організму. Це набір лежить на поверхні малозначущих факторів відмінності. Крім них слід очікувати відмінності куди більш серйозні.
Так, в системі психічних процесів, супутніх штучного свідомості, вірніше за все, не буде емоцій і почуттів. Такий стан погано вписується в рамки людських уявлень. Але можна навести чимало аргументів на користь саме такого повороту.
Емоційні реакції живих організмів, виникаючи на певному етапі еволюції біосфери, виступають в ролі універсальних і досконалих /для того рівня/ факторів побудови доцільних відносин із зовнішнім світом, є необхідною ланкою механізму формування умовних рефлексів. По ходу еволюції біосфери механізм емоційних реакцій набуває розвитку. Удосконалення емоцій і почуттів відбувається і на еволюційному шляху ноосфери. Різноманіття і витонченість почуттів сучасної людини явно перевершують емоційні прояви представників колишніх історичних епох.
Але при цьому, однак, очевидно й інше. З появою свідомості, усвідомленого мислення, здібностей до складної аналітико-синтетичної оцінці життєвих ситуацій, їх емоційна оцінка відступає на другий план. При всьому різноманітті людських емоцій і почуттів остаточні рішення з усіх важливих питань приймаються на основі усвідомленого мислення - тверезого розрахунку. Будучи яскравою і багатогранною стороною людської психіки, емоції і почуття по відношенню до головного властивості свідомості - здатності до цілеспрямованого розвитку і саморозвитку - виявляються в положенні атавізму.